Мій рідний край — моє Поділля

Віктор Наконечний

Віктор Андрійович Наконечний — майстер народного малярства. Народився 7 березня 1947 року в селі Клембівці Ямпільського району Вінницької області. Лауреат Шевченківської премії за 2009 рік за серію картин «Краю мій сонячний». Заслужений майстер народно-прикладного мистецтва.

Неординарний талант митця щасливо розвинувся на Вінниччині, у славнозвісному осередкові художньої вишивки і ткацтва – селі Клембівці. Вияв хисту до малювання художник пов’язує з іменем батька. Вже на початку творчого самоутвердження у його картинах стала помітною схильність автора до філософських узагальнень, звернення до національних традицій

Природжений хист до критичного самоаналізу і несхибна віра у свої творчі сили допомогти Віктору Наконечному створити неймовірно велику кількість картин у техніці олійного і темперного живопису. Він уміло поєднав традиції народного малярства й академічний живопис. Про свою творчість митець говорить : «Картини народжуються через пережите, вони мають викликати у глядача думки й сльози – тоді це справжнє мистецтво».

Віктор Наконечний належить до когорти знаних майстрів українського народного малярства. Його творчий ужинок посідає чільне місце у золотій скарбниці національної культури.

Митцеві вдається передати життєдайну ауру подільських обрядів, символіку народного мистецтва, реалії які сповнювали людське буття, уособлюючи духовну святість. Власне В.Наконечний говорить мовою свого народу, яка характеризується мудрістю і винахідливою фантазією, романтизмом і чутливістю до людських переживань.Природжений хист до критичного самоаналізу і несхибна віра у свої творчі сили допомогти Віктору Наконечному створити неймовірно велику кількість картин у техніці олійного і темперного живопису. Він уміло поєднав традиції народного малярства й академічний живопис. Про свою творчість митець говорить : «Картини народжуються через пережите, вони мають викликати у глядача думки й сльози – тоді це справжнє мистецтво».

Віктор Наконечний належить до когорти знаних майстрів українського народного малярства. Його творчий ужинок посідає чільне місце у золотій скарбниці національної культури.

Митцеві вдається передати життєдайну ауру подільських обрядів, символіку народного мистецтва, реалії які сповнювали людське буття, уособлюючи духовну святість. Власне В.Наконечний говорить мовою свого народу, яка характеризується мудрістю і винахідливою фантазією, романтизмом і чутливістю до людських переживань.

Невипадково серія картин майстра, яка експонується в Національній спільці майстрів народного мистецтва України, а також в Українському центрі народної культури «Музеї Івана Гончара», була відзначена премією імені Катирини Білокур (2000р.). За значний особистий внесок у розвиток українського традиційного народного мистецтва, високий професіоналізм, наполегливість у збереженні національної самобутності і культурних традицій Віктору Андрійовичу Наконечному в 2000 році було присвоєно високе державне значення «Заслужений майстер народної творчості України».

                                Карвасарний Володимир Іванович

У суботу, 24 вересня, відбулось урочисте відкриття оновленого музею Проскурівського підпілля. Даниною святої пам’яті назвали цю подію підпільник Юхим Нетяга та автор проекту музею Володимир Карвасарний.

 Відкриття музею зібрало численний загал хмельничан і гостей міста, ветеранів, представників громадських об’єднань, депутатів міської ради. Виступаючи на цьому імпровізованому мітингу, голова обласної організації ветеранів Володимир Купратий та керівник ради міського ветеранського осередку Мунір Садиков відзначили заслугу міської влади в оновленні музею та плідній співпраці з ветеранськими організаціями у зміцненні зв’язку поколінь, патріотичному вихованні молоді.

Як висловився міський голова Сергій Мельник: “Цей музей потрібен наступним поколінням, у пам’яті хмельничан герої Проскурівського підпілля залишатимуться назавжди. Ніхто у нас не забутий і не буде забутим”.

Урочисту синю стрічку, відкриваючи оновлений заклад, розрізали Сергій Мельник, Юхим Нетяга і народний депутат України Василь Кравчук. Під пісні воєнних років народного хору міського Будинку культури “Надвечір’я” музей відчинив свої двері першим відвідувачам.

Нині це сучасне відображення героїчних і трагічних подій у роки фашистської окупації Проскурова. Дбайливо збережені матеріали старої експозиції в оновленому вигляді розповідають про діяльність найбільшої на території України підпільної організації, члени якої мужньо протистояли загарбникам упродовж двох років. Чимало з них загинули у застінках гестапо, але своїм подвигом наблизили Велику Перемогу. Йому, цьому безсмертному подвигу, присвячений старий будиночок на розі вулиць Шевченка і Свободи — як пам’ятник нескореному Проскурову і Поділлю.